Микола Лисенко
* 22.03.1842 с. Гриньки на Полтавщині
+ 6.11.1912 м. Київ
Основоположник української класичної музики, прекрасний піаніст, талановитий хоровий диригент, педагог, вчений-фольклорист, активний музично-суспільний діяч.
Микола Віталійович Лисенко народився 10(22) березня 1842 року в селі Гриньки на Полтавщині в сім’ї дворянина, людини передових поглядів.
Лисенко рано виявив музичну обдарованість і з дитинства вчився гри на фортепіано. Мальовнича природа і народна пісня, яка звучала скрізь, залишили глибокі враження. Загальну освіту Лисенко отримав в приватних чоловічих пансіонах в Києві, потім в Харківській гімназії і Київському університеті (який закінчив у 1865р.). В 1867-1869рр. навчався в Лейпцизькій консерваторії як піаніст і композитор, крім цього, почав систематично займатися збором і записом українських народних пісень.
Після закінчення консерваторії, Лисенко повернувся на батьківщину і розгорнув виконавську, творчу і музично-суспільну діяльність. Для вдосконалення музичної освіти їде навчатися в Петербурзьку консерваторію в клас інструментування Римського-Корсакова (1874-1876). Велике значення для подальшої творчої роботи мало спілкування з композиторами Могучої кучки.
Повернувшись до Києва Лисенко був змушений заробляти на життя приватними уроками. Багато творчих сил віддавав він хоровому диригуванню: організовував хори аматорів (в 1904 році очолив товариство «Боян»), здійснював з ними концертні поїздки, пропагуючи народну і професійну музику серед широких народних мас.
Для виховання висококваліфікованих музичних кадрів Лисенко у 1904р. відкрив у Києві Музично-драматичну школу, де ввів класи гри на різних інструментах (включаючи бандуру), співу, оперної підготовки, драматичної гри. Цей заклад став підґрунтям для створення консерваторії. В цій школі навчалися Л.Ревуцький і К.Стеценко.
Лисенко помер 24 жовтня (6 листопада) 1912 року в Києві від хвороби серця, залишивши після себе багату і різноманітну спадщину: одинадцять опер («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», «Коза-Дереза» та ін.), музику до театральних вистав , ряд інструментальних творів , романсів, багато обробок українських народних пісень, більше як дев’яносто творів під загальною назвою «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка. Лисенка справедливо вважають засновником жанру кантати в Україні («Б’ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая», «На вічну пам'ять Котляревському»).
Боже великий, єдиний. М. Лисенко, обр. О. Кошиць | ||
Боже великий, єдиний. М. Лисенко (C dur ) | ||
Вітер в гаї нагинає. М. Лисенко | ||
Гей літа орел. М. Лисенко | ||
Камо пойду. М. Лисенко | ||
Кант Розп'яттю Христовому. М. Лисенко | ||
Навгороді коло броду. М. Лисенко | ||
Ой там за горою. ***, обр. М. Лисенко | ||
Ой, гай мати. М. Лисенко |
Ой, гай мати. М. Лисенко | ||
Ой, діброво, темний гаю. М. Лисенко | ||
Пречистая Діво Мати. М. Лисенко | ||
Рiздвяна пiсня єднання. М. Лисенко | ||
Радуйся, ниво неполитая. М. Лисенко | ||
Туман хвилями лягає (з опери "Різдвяна ніч"). М. Лисенко | ||
Херувимська. М. Лисенко (G dur ) | ||
Хресним древом. М. Лисенко (e moll ) | ||
Час додому, час. М. Лисенко |