Микола Лисенко


* 22.03.1842   с. Гриньки на Полтавщині
+ 6.11.1912   м. Київ
Основоположник української класичної музики, прекрасний піаніст, талановитий хоровий диригент, педагог, вчений-фольклорист, активний музично-суспільний діяч.

Біографія


Микола Віталійович Лисенко народився 10(22) березня 1842 року в селі Гриньки на Полтавщині в сім’ї дворянина, людини передових поглядів.

Лисенко рано виявив музичну обдарованість і з дитинства вчився гри на фортепіано. Мальовнича природа і народна пісня, яка звучала скрізь, залишили глибокі враження. Загальну освіту Лисенко отримав в приватних чоловічих пансіонах в Києві, потім в Харківській гімназії і Київському університеті (який закінчив у 1865р.). В 1867-1869рр. навчався в Лейпцизькій консерваторії як піаніст і композитор, крім цього, почав систематично займатися збором і записом українських народних пісень.

Після закінчення консерваторії, Лисенко повернувся на батьківщину і розгорнув виконавську, творчу і музично-суспільну діяльність. Для вдосконалення музичної освіти їде навчатися в Петербурзьку консерваторію в клас інструментування Римського-Корсакова (1874-1876). Велике значення для подальшої творчої роботи мало спілкування з композиторами Могучої кучки.

Повернувшись до Києва Лисенко був змушений заробляти на життя приватними уроками. Багато творчих сил віддавав він хоровому диригуванню: організовував хори аматорів (в 1904 році очолив товариство «Боян»), здійснював з ними концертні поїздки, пропагуючи народну і професійну музику серед широких народних мас.

Для виховання висококваліфікованих музичних кадрів Лисенко у 1904р. відкрив у Києві Музично-драматичну школу, де ввів класи гри на різних інструментах (включаючи бандуру), співу, оперної підготовки, драматичної гри. Цей заклад став підґрунтям для створення консерваторії. В цій школі навчалися Л.Ревуцький і К.Стеценко.

Лисенко помер 24 жовтня (6 листопада) 1912 року в Києві від хвороби серця, залишивши після себе багату і різноманітну спадщину: одинадцять опер («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», «Коза-Дереза» та ін.), музику до театральних вистав , ряд інструментальних творів , романсів, багато обробок українських народних пісень, більше як дев’яносто творів під загальною назвою «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка. Лисенка справедливо вважають засновником жанру кантати в Україні («Бють пороги», «Радуйся, ниво неполитая», «На вічну пам'ять Котляревському»).

Джерела


Твори ( з музичних видань і програм фестивалів цього сайту )


 
М. Лисенко. Боже великий, єдиний   (C dur )
М. Лисенко, обр. О. Кошиць. Боже великий, єдиний
М. Лисенко. Вітер в гаї нагинає
М. Лисенко. Камо пойду
М. Лисенко. Кант Розп'яттю Христовому
М. Лисенко. Навгороді коло броду
***, обр. М. Лисенко. Ой там за горою
М. Лисенко. Ой, гай мати
М. Лисенко. Ой, діброво, темний гаю
М. Лисенко. Пречистая Діво Мати
М. Лисенко. Рiздвяна пiсня єднання
М. Лисенко. Радуйся, ниво неполитая
М. Лисенко. Туман хвилями лягає (з опери "Різдвяна ніч")
М. Лисенко. Херувимська   (G dur )
М. Лисенко. Час додому, час

Догори