Анатолій Кос-Анатольський


* 1.12.1909   м. Коломия (тепер Івано-Франківська обл.)
+ 30.11.1983   м. Львів
Видатний композитор і педагог, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка

Біографія


Видатний композитор і педагог, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка, Анатолій Кос-Анатольський увійшов в історію вітчизняної музичної культури як один з яскравих, самобутніх і активних її творців.

Народився Анатолій Кос (псевдонім — Кос-Анатольський) 1 грудня 1909 року у місті Коломия на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область) у родині лікаря.

Водночас із навчанням у Станіславській українській гімназії (1919—1927) Анатолій здобув середню музичну освіту, закінчивши філію Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Ще гімназистом він створив хор, почав записувати пісні.

В 1931 році А. Кос-Анатольський закінчив юридичний факультет Львівського Університету і почав адвокатську практику, проте одночасно продовжував свою музичну освіту у Львівській консерваторії ім. К. Шиманського, яку закінчив у 1934 р. Він не мав сумнівів щодо свого покликання: його життя — мистецтво.

В 30-х роках минулого століття Кос-Анатольський був у складі популярної у той час на Львівщині “Капели Яблонського”. Він працював концертмейстером у музичному училищі, охоче писав для дітей невеличкі п'єси, пісеньки та інтермедії. Його першою самостійною творчою роботою стало музичне оформлення спектаклів Львівського музично-драматичного театру (1941).

На повний голос твори А. Кос-Анатольського прозвучали у повоєнні роки. З-під його пера вийшли чудові романси (на вірші П. Воронька, М. Рильського, В. Сосюри) і хорові твори. Важливе місце в доробку композитора посідають, присвячені Т.Шевченкові, кантата "Безсмертний заповіт" (на власні слова, 1963), вокальний терцет "Шевченко", солоспів "Не він один" (слова Лесі Українки). Для величезної аудиторії слухачів відома пісня-романс А.Кос-Анатольського "Ой ти, дівчино, з горіха зерня" — хвилююча музична інтерпретація однойменної ліричної поезії Івана Франка, яка прозвучала у виконанні Дмитра Гнатюка.

Серед творів А.Кос-Анатольського — чимало зразків театраль­них, симфонічних та камерно-інструментальних жанрів. Серед них, зокрема, — опера "Назустріч сонцю", балети "Хустка Довбуша", “Сойчине крило”, “Орися”, оперета “Весняні грози”, перший в українській музиці концерт для арфи з оркестром, два фортепіанні концерти, "Закарпатська рапсодія" для скрипки й фортепіано, низка фортепіанних та оркестрових мініатюр.

З 1952 року А. Кос-Анатольський працює у Львівській консерваторії, веде клас композиції, а в 1973 став її професором. Він багато років очолював Львівську компози­торську організацію.

В останні роки життя А. Кос-Анатольський довго й терпляче розшукував пам'ятки вітчизняної культури, багато зусиль доклав для їх реставрації, для створення музеїв і музейних кімнат, встановлення меморіальних знаків. Йому вдалося знайти могилу відомого просвітителя, композитора, фольклориста та диригента Віктора Матюка в с. Карові Сокальського району, могилу відомого діяча культурного демократичного руху на Буковині, поета й драматурга, фольклориста та композитора Сидора Воробкевича у Чернівцях. Він ретельно розшукував речі для музею М. Лисенка, зокрема знайшов червону китайку, якою у листопаді 1912 р., за старим козацьким звичаєм, була накрита домовина класика української музики.

А. Кос-Анатольський написав майже 500 музичних творів, 100 критичних статей з питань музики, літератури, культурно-громадського життя. А ще писав вірші. На його тексти складали пісні інші композитори.

Помер Анатолій Кос-Анатольський раптово 30 листопада 1983 року у Львові. Творчість Анатолія Кос-Анатольського є своєрідним феноменом української музичної культури другої половини ХХ століття. Небувала популярність його музики за життя, що сьогодні видається незбагненною на тлі майже тотального герметизму поетики композиторів кінця минулого століття, продовжилася несподіваною актуалізацією його творчості (зокрема, фортепіанної) вже після смерті композитора.

Джерела


Твори ( з музичних видань і програм фестивалів цього сайту )


 
А. Кос-Анатольський. Зелена ліщина
А. Кос-Анатольський. Наша дума   (F dur )
А. Кос-Анатольський. Наша дума (ноти з клавіром)   (F dur )
А. Кос-Анатольський. Новорічна пісня   (F dur )
А. Кос-Анатольський. Чиє ж то полечко
А. Кос-Анатольський. Чотири воли пасу я

Догори