Поряд зі своїми сучасниками М. Березовським й А. Веделем Дмитро Бортнянський вважається блискучим майстром духовної музики, зокрема циклічного хорового концерту. На відміну від інших мав він щасливішу долю, благополучніше життя і сприятливіші умови для своєї багатогранної творчості й діяльності. Бортнянський був у пошані, його твори часто виконували та високо цінували, їх друкували ще за життя автора. Крім яскравого композиторського обдарування Бортнянський був талановитим співаком, диригентом, педагогом, який започаткував вокальну школу в Російській імперії. Дмитро Бортнянський народився 1751 року(число невідоме) у м. Глухові, тодішній гетьманській столиці, важливому в той час культурному центрі. Музичне навчання Дмитро розпочав у Глухівській співацькій школі. Ще в дитячому віці привернув увагу винятковими музичними здібностями й прекрасним голосом. Близько 1759 року Бортнянського забрали до Придворної співацької капели в Петербурзі, де він продовжив музичну освіту. У 1769 р. він виїздить для удосконалення в композиції до Італії у м. Венецію. Там були написані і поставлені перші опери: "Алкід "(1778), "Креонт"(1779), "Квінт Фабій". Після повернення на початку 1780-х років до Петербургу Бортнянський був зарахований до двору князя Павла як придворний музикант і вихователь його дітей. А в 1796 р. йому було присвоєно титул директора вокальної музики і призначено керівником Придворної співацької капели. Працюючи в капелі, він підняв її виконавську майстерність на небувало високий рівень. Дмитро Бортнянський помер раптово від апоплексичного удару 27 вересня 1825 р. Його було поховано на Смоленському цвинтарі, але могилу не вдалося зберегти. Найкращим пам'ятником композитору є його безсмертна музика, яка і нині натхненно й велично звучить у храмах і в концертних залах.

Творча спадщина поділяється на дві основні групи: світська музика та церковна музика. До світської належать опери "Алкід", "Креонт", "Сокіл", "Син-суперник", "Свято сеньйора", симфонічні твори ("Концертна симфонія"), фортепіанні сонати, камерно-інструментальні твори. Церковна музична спадщина нараховує понад 100 творів. Серед них найбільш відомі 35 чотириголосних хорових концерти, 9 "Херувимських", 2 Літургії.