М. Копко у 1884 році закінчив Львівську духовну семінарію, де з 1881 року кервав хором. Вчителював. У 1892–1907 роках викладав музику та керував хором у Перемишльській жіночій учительській семінарії.

У 1891 році - засновник і керівник хору товариства "Боян" у Перемишлі», з яким пропагував твори М. Лисенка, М. Вербицького, С. Воробкеви­­ча, брав участь у Шевченків. концертах. В той самий час керував хором при катедральному соборі.

У 1897 році М. Копко заснував видавництво "Музична бібліотека", де у власному впорядкуванні видав збірки "Воскресеніє Христове" (1898), "Пісні церковні Перемишльщини", "Пісні на Ро­ждество Христове" (обидві – 1900), "Наші думи, наші пісні" (1902; 1908), "Великопосні пісні" (1902), "Пісні на Святий Вечір" (1905). В

Максим Котко є автором церковних та світських пісень і хоральних творів ("Де срібнолетний Сян пливе", кантата "Гамалія" на слова Т. Шевченка), музики до театральних вистав ("Вифлеемська Ніч") статей на музичну тему, а також методичного підручника для співу з нот "Самоучка" (1907, 2-е вид.; усі – Перемишль).

У 1918 році М. Копко на запрошення сина Петра переїхав до Харкова. У наступному році був розстріляний більшовиками, Його могила не збереглася.

1. Мала українська музична енциклопедія. Опр. О. Залеський Видавництво “Дніпрова хвиля” : Мюнхен, 1971.

2.КОПКО Максим

3.Максим Копко

4.М. Бурбан. Українські хори та диригенти. Дрогобич.Посвіт, 2007.