Статті
Девід Кокс (https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cgl6x83532jo)
Від покращення роботи мозку та імунітету до зменшення болю - спів може принести багато переваг. А якщо ви це робите разом з іншими людьми, це також чудово зближує.
"Спів – це когнітивний, фізичний, емоційний та соціальний акт", – каже Алекс Стріт, дослідник Кембриджського інституту досліджень музичної терапії. Він вивчає, як музику можна використовувати для допомоги дітям та дорослим у відновленні після травм головного мозку.
Психологи давно дивуються тому, як люди, які співають разом, можуть розвинути сильне почуття соціальної згуртованості, і навіть ті, хто співає неохоче, об'єднуються під час цього заняття.
Дослідження показали, що зовсім незнайомі люди можуть встановити надзвичайно тісні зв'язки після того, як заспівають разом протягом години.
З чого почати працю про Павла Муравського? Про людину яка являє собою цілу епоху, еру хорового виконавства, про живу легенду яка відома на весь світ і яку можна побачити кожного дня на репетиції і не переставати захоплюватись її генієм.
Для того щоб пізнати творчий метод Павла Івановича треба спочатку зрозуміти його самого, прийняти Муравского як духовного вчителя.
Сергій Жовтий ( http://incognita.day.kiev.ua )
Вже на початку XVII століття чимало українців, майстрів партесного співу, запрошувалось до Москви для обслуговування великих церков та монастирів. У середині XVII століття такі запрошення стали частішими. Вже у січні 1652 року київський співак Олексій привозить із собою до Москви 12 українських виконавців - це Теодор з Тернополя, Андрій з Бережан, та 10 вихідців із Наддніпрянщини. У 1656 році за царським указом з Києва було викликано старця Йосипа та Василя Пикулицького - вчителів партесного співу, в цьому ж році київські півчі О. Лешковський та К. Коновський привозять до Москви вчителя хорового співу з Братського монастиря О. Загвойського. У другій половині XVII століття завдяки клопотанням патріарха Никона за указом царя Олексія Михайловича партесний спів було запроваджено як обов'язковий в усіх церквах Росії. Консервативне московське духовенство виступало проти нового стилю церковного співу.
о. Петро Мартинюк (sobor.zp.ua)
Термінізувати українську духовну музику коротко надзвичайно складно. У кожного з нас є свої власні розуміння щодо означення цього предмету. Однак, як стає зрозуміло з цього вислову, наша духовна музика є українською, а отже національною. Що ж стосується духовної музики в загальному, то звичайно під цим не слід розуміти будь-які ритми чи мелодії. Влучно на рахунок цього говорить В.О. Сухомлинський: ”Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про піднесене, величне, прекрасне не тільки в оточуючому світі, але і в ній самій… Якщо у ранньому дитинстві донести до серця красу духовного твору, якщо у звуках дитина відчує багатющі відтінки людських почуттів, вона піднесеться на такий щабель культури, котрий не можна буде досягти ніякими іншими засобами… Музично-духовне виховання – це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини.”
Отже, духовна музика формує світогляд особистості, розвиває її духовність, а також займає певне історичне місце в еволюційному процесі музичного мистецтва.
Володимир ПУНЬКО (Пізнай правду № 2, 2012)
Християнська музика - це музика християн чи про християнські істини? Про Бога чи для Бога? Чи може людина, яка не є християнином, писати християнську музику? За яким принципом можна поділити музику на християнську та нехристиянську? Чи можливо дати їй визначення взагалі? Відсутність єдиного, всіма визнаного поняття і є причиною подібних запитань та численних дискусій. Насправді, невідомо, якою має бути релігійна музика, але завжди її творено і критиковано.
З приходом до Церкви особи із музичними здібностями у неї виникає запитання, чи може вона служити своєю творчістю і талантом для спільноти. Це питання стосується тих людей, для яких музика стала частиною життя. Чи можна прислужитися Церкві своїм професіоналізмом?