Максим Березовський — видатний український композитор-класик. Поряд з Д. Бортнянським й А. Веделем належить до найталановитіших авторів духовної музики другої половини 18-го століття. Він розпочав новий етап розвитку української музики в класичному стилі. В історію вітчизняної музичної культури М. Березовський увійшов як засновник циклічного хорового концерту.

Народившись в Україні, він більшу частину свого життя провів за її межами. Через драматичні життєві обставини і короткий творчий шлях М.Березовський не реалізував свій багатющий композиторський потенціал повною мірою, проте майже кожен зі збережених його творів (до нас дійшла далеко не вся спадщина композитора) в духовній і світській музиці є визначним мистецьким явищем.

Музика М. Березовського свідчить, що він був людиною з ніжною й чутливою душею, глибоко переживав як тогочасну важку атмосферу, так і негаразди в особистому житті, що привело його до трагічного кінця. Особливості духовного світу М. Березовського яскраво позначилися на прекрасних сторінках його музики, де втілилася лірична образність, яка набула в нього психологічних і драматичних рис.

У музиці М. Березовського відбилися дві грані його творчої особистості. В одних творах (переважно світських) музика сповнена життєрадісності й молодечого запалу. Музична образність у цих творах динамічна й граціійна, типова для класичного стилю. В інших творах (частіше духовних) відображена заглибленість композитора у внутрішній світ, а музичній образності притаманний драматизм; іноді вона втілює навіть духовний спротив. Якщо у світських жанрах М. Березовський близький до західноєвропейських ранньокласичних традицій (перш за все - італійських), то в духовній музиці він став новатором.

Максим Березовський народився 16-го жовтня 1745 року у місті Глухові. Він навчався у Києво-Могилянській академії, співав у хорі, вже тоді почав створювати перші композиції для хору.

У 1758 році граф П. Румянцев взяв Максима до царського двору у Санкт-Петербург, де його зарахували співаком у трупу придворного театру. Поряд з цим М. Березовський співав у Придворній співацькій капелі.

В 1769-73 роках Березовський перебував на навчанні в Італії. В 1770 році він брав уроки композиції у Дж. Мартіні, а в 1771 році витримав іспит у Болонській філармонічній академії на звання академіка-композитора і став членом Болонського філармонійного товариства. Його ім'я викарбуване на дошці почесних студентів академії поряд з Моцартом.

В Італії М. Березовський написав оперу "Демофонт"(1773), сонату для скрипки і чембало (1772) - перші відомі зразки оперного і камерно-інструментального жанрів в українській музиці, хорові цикли "Літургія" і "причасні вірші".

У 1775 році М. Березовський повернувся в Петербург, проте дарем­ними виявилися його сподівання на посаду і у Придворній капелі, і у так і невідкритій Музичній академії у Катеринославі. Доведений до відчаю байдужістю чиновників, 22-го березня 1777 року композитор пішов з життя молодим, у розквіті свого таланту, бідним і самотнім.