Остап Нижанківський
* 24.01.1863 м. Стрий, Львівська обл.
+ 22.05.1919 м. Стрий, Львівська обл.
український композитор, хоровий диригент, збирач народних пісень, організатор музичного життя Галичини і педагог, греко-католицький священик
Хори
|
||
Дванадцятка (м. Львів) | 1889 - | |
Боян (хор товариства "Боян") (м. Бережани) | 1892 - 1894 | |
Боян (хор львівського товариства "Боян") (м. Львів) | 1895 - 1896 | |
Шістнадцятка (м. Львів) | 1896 - | |
Боян (хор товариства "Боян") (м. Стрий) | 1900 - 1914 |
Остап Нижанківський народився 1863 року в Стрию в родині священика.
Від природи він був щедро обдарований музичним талантом, диригентським хистом та організаторськими здібностями. Під час навчання в Дрогобицькій гімназії О. Нижанківський був одним з найбільш діяльних учасників учнівського хорового гуртка і незабаром став його диригентом. Вісімнадцятирічним юнаком він вже цікавився народною музикою і записував народні пісні - вже в 1880 році у його рукописному збірнику було чимало українських народних пісень із мелодіями.
Після закінчення гімназії О. Нижанківський вступив до духовної семінарії у Львові, яку закінчив у 1887 році. Після висвячення він почав душпастирювати у селі Завадові на Стрийщині.
Від 80-х років О. Нижанківський листувався з М. Лисенком. Захоплений великим композитором, він планував поїхати до Києва, щоб там під керівництвом славного українського музики вивчати композицію і посвятитися повністю музичній діяльності. Однак батько не дозволив Остапові здійснити задумане, і це, за словами Ф. Колесси, було трагедією його життя. О. Нижанківський, закоханий у музику, сповнений палкого бажання повністю віддатися творчості, змушений був працювати не за покликанням, прийнявши сан священика. Тож можна зрозуміти, з якою рішучістю робив він згодом усе можливе, щоб його сини могли вільно обрати свій життєвий шлях (Степан — філолог, Богдан — агроном, Нестор — український композитор і музичний діяч).
Перебуваючи у Львові, О. Нижанківський заснував у 1885 році музичне видавництво "Бібліотека музикальна", яке видавало передусім твори українських композиторів на слова Т. Шевченка. Зокрема тут вперше в Галичині видали хорові твори М. Лисенка. У виданнях "Бібліотеки музикальної" громадськість та композиторська молодь Галичини мала змогу ознайомлюватися з творами багатьох українських композиторів.
У цей час О. Нижанківський познайомився з І. Франком. Разом з ним, Ф. Колессою та іншими визнаними представниками української культури О. Нижанківський розгорнув від середини 90-х років активну діяльність у справі збирання в Галичині українських народних пісень.
О. Нижанківський налагодив тісні ділові зв'язки зі студентським товариством "Академічне братство" і протягом короткого часу організував студентський хор цього братства, з яким часто виступав на музично-декламаційних вечорах.
Роки перебування Нижанківського у Львові пов'язані з появою й виконанням перших його творів зокрема не знайденої досі кантати "Не гармати грають нині" на слова І. Франка.
О. Нижанківський — організатор і диригент виїздних студентських концертів "Артистичні мандрівки". У 1889 році під його керівництвом сформувалася "Дванадцятка", яка концертувала в Бродах, Золочеві, Перемишлі, Самборі, Стрию, Станіславі, Копичинцях, Городенці, Коломиї. У вересні 1891 року концерт львівської "Дванадцятки" відбувся в Чернівцях і отримав високі оцінки у періодичних виданнях міста, при чому не лише українських. Такі концерти "Дванадцятки" повторилися і в 1892 році. Ці виступи були однією з перших форм організованого концертного життя Галичини.
О. Нижанківський був одним з ініціаторів заснування в 1891 році львівського музично-хорового товариства "Боян" і активно включився в його діяльність. Переїхавши в 1892 році до Бережан він незабаром організував там філію львівського — бережанський "Боян". Завдяки організаторським та диригентським здібностям, любові до рідної пісні бережанський "Боян" під керівництвом О. Нижанківського за короткий час домігся значних успіхів у хоровому виконавстві. Концерти бережанського "Бояна" перетворилися на свята української пісні на Поділлі. Коли у 1894 році О. Нижанківський знову повертався до Львова, на прощальних зборах його обрали почесним членом бережанського "Бояна".
В вересні 1897 року в Чернівцях відбувся концерт львівських студентів-ентузіастів "Шістнадцятки" під керівництвом О. Нижанківського. Громадськість Чернівців розглядала цей концерт як явище не лише мистецьке, але й національно-культурне.
У 1894—1895 роках О. Нижанківський одержав посаду вчителя співу у Львівській гімназії та вчительській семінарії. В 1895 році О. Нижанківський став головним диригентом львівського "Бояна" (його заступником був Ф. Колесса), проте вже наступного року обставини змусили його залишити Львів. Крім О. Нижанківського та Ф. Колесси з львівським "Боzном" у свій час працювали диригентами А. Вахнянин, І. Біликовський, Є. Барвінська, А. Крушельницький, С. Федак, Г. ІІІухевичева, М. Волошин, Г. Топольницький, Д. Січинський, С. Людкевич, Й. Кишакевич, Я. Ярославенко, Т. Купчинський, О. Ясеницька, І. Охримович та ін. О. Нижанківський був редактором багатьох музичних видань львівського "Бояна".
В 1896 році він склав іспит у Празькій музичній консерваторії на учителя співу в середніх школах. Переїхавши жити на Стрийщину, в 1900 році О. Нижанківський став диригентом "Кружка музичного", який 1901 році було перейменовано на товариство "Стрийський "Боян".
12 червня 1912 року в Стрию відбувся концерт славного українського тенора М. Менцинського. У концерті виступив також хор стрийського "Бояна", яким керував О. Нижанківський. У 1913 році в Стрию відбувся наступний концерт за участю М. Менцинського. Хор стрийського "Бояна" під керівництвом Нижанківського виконав кантату М. Лисенка "Радуйся, ниво неполитая", акомпанував Нестор Нижанківський (син Остапа). Під керівництвом О. Нижанківського стрийський "Боян" досягнув найвищого розквіту. Цей хор щороку проводив три-чотири концерти в Стрию, крім того, часто їздить з концертами по навколишніх селах та містах (Дрогобич, Самбір, Долина, Калуш, Болехів, Сколе, Гребенів та ін.).
О. Нижанківський — автор багатьох статей про Шевченківські концерти, організатор і учасник концертів, що їх влаштовувало хорове товариство "Боян" наприкінці XIX — початку XX ст. у Львові, Бережанах, Тернополі, Стрию, Дрогобичі, Рогатині.
Диригентська діяльність О. Нижанківського стала окремою визначною сторінкою в історії діяльності товариства "Боян", в історії розвитку хорового мистецтва Галичини. Активний громадський діяч, талановитий диригент і композитор, О. Нижанківський користувався в Галичині великим авторитетом і шаною. Саме йому доручили в 1903 році керувати зведеним хором "Боянів" на урочистому концерті, присвяченому 35-річному ювілею творчості та музично-громадської діяльності М. Лисенка, який широко відзначався у Львові. У січні 1904 року О. Нижанківський спільно з Н. Вахнянином, В. Шухевичем, , М. Волошином, Ф. Колессою та іншими представниками музичної громадськості брав участь у ювілейних святкуваннях М. Лисенка, що проходили в Києві. У 1912 році Нижанківський, як представник хорового товариства "Боян", їздив у складі західноукраїнської делегації на похорон М. Лисенка, де він виступив з палкою промовою, що друкувалася в багатьох київських газетах.
Працюючи все життя з хоровими колективами, О. Нижанківський-композитор найбільшу увагу приділяв вокально-хоровим творам. Серед них романси "Вітер в гаю нагинає", "Минули літа молодії" (на слова Т. Шевченка), хору "Наша дума, наша пісня" (на слова Т. Шевченка), "В'язанка слов'янських гімнів", солоспіви "Вечірня пісня" на слова В. Кирчіва, "О, не забудь" на слова В. Масляка, "В гаю зеленім" (слова Т. Шевченка), "Люблю дивитись" на слова О. Кониського, "Верніться, сни мої" на слова О. Бобикевича, "Прощай, подруго моєї весни" на слова І. Іванціва, фортепіанної сюїти "Вітрогони", хорових поем "Гуляли" та "З окрушків" ("Золоті зорі") на слова Ю. Федьковича, обробок народних пісень (збірник "Українсько-руські народні пісні", 1907). Нижанківський є автором тексту та музики до широко відомих колядок "Бог ся рождає" та "Во Вифлеємі нині новина". Про творчість Нижанківського дуже схвально відзивався М. Лисенко...
О. Нижанківський віддав дуже багато сил, енергії, праці і любові для розвитку українського національного музичного мистецтва, підвищення музично-культурного рівня Галичини. Його композиторську, диригентську та музично-громадську діяльність високо цінили і цінять музикознавці.
Проте діяльність О. Нижанківського не обмежувалася музикою і мистецтвом. О. Нижанківський був одним з організаторів української молочної кооперації в Галичині, ініціатором створення Крайового господарсько-молочарського союзу (в подальшому — "Маслосоюз"), заснованого в 1907 році у Стрию.
За участі О. Нижанківського у вересні 1914 року на заклик сотника Дмитра Вітовського стрілецтво у Стрию склало присягу Легіону УСС.
В 1914 році отець О. Нижанківський був ініціатором спорудження в селі Завадові, де він душпастирював, пам'ятника Тарасові Шевченку, який в силу різних обставин був встановлений аж 1 червня 1916 року.
В 1918-19 роках О. Нижанківський входив до складу Української Національної Ради ЗУНР _ЗО УНР, очолював повітовий комісаріат на Стрийщині.
1 листопада 1918 року на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Починалась нова доба — доба збройної боротьби за Українську державу. Проте вже 13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, і почалися розстріли і репресії.
Першою жертвою впав отець Остап Нижанківський. В травні 1919 року його заарештувала польська окупаційна влада, і він був розстріляний без суду у Стрию 22 травня. Ця трагічна подія сталася в час його творчого розквіту і великих сподівань. Остап Нижанківський похований на кладовищі в Стрию.
Бог ся рождає. О. Нижанківський (F dur ) | ||
Бог ся рождає. О. Нижанківський, обр. О. Волинець | ||
Вселеная веселися. О. Нижанківський | ||
На небі зірка. О. Нижанківський, обр. С. Людкевич | ||
Небо і земля. О. Нижанківський |
Нинi, Адаме. О. Нижанківський | ||
Радуйтеся всі людіє. О. Нижанківський, обр. О. Мельничук | ||
Різдво Христове. ***, обр. О. Нижанківський | ||
Царю небесний. О. Нижанківський, гарм. А. Гнатишин (d moll ) | ||
Що то за предиво. О. Нижанківський |